Існують віруси, які залишаються в організмі людини на все життя і непомітно впливають на його стан. Вони здатні активізуватися в найменш очікуваний момент і багато людей навіть не підозрюють, що є їх носіями. Одним з таких є вірус Епштейна-Барр.
Вірус Епштейна-Барр – це один із найбільш поширених вірусів у світі, що відноситься до родини герпесвірусів і відомий як герпес 4 типу (HHV-4). Назвали вірус саме так в честь британських науковців Майкла Епштейна та Івонн Барр, які відкрили його у 1964 році, вивчаючи зразки пухлинних тканин пацієнтів з лімфомою Беркітта.
До 90% населення планети мають антитіла до вірусу, які свідчать про перенесену інфекцію. Зазвичай він потрапляє в організм у дитячому або підлітковому віці. Як норма, вірус Епштейна-Барр у більшості випадків викликає інфекцію, яка протікає безсимптомно або з легкими симптомами, проте в деяких випадках може призводити до серйозних захворювань, таких як інфекційний мононуклеоз, лімфома Беркітта, В-клітинна лімфома, назофарингеальна карцинома та хвороба Ходжкіна.
Потрапивши в організм, вірус може залишатися в ньому у «сплячому» стані протягом усього життя, періодично активізуючись при зниженні імунітету.
До 90% населення планети мають антитіла до вірусу, які свідчать про перенесену інфекцію. Зазвичай він потрапляє в організм у дитячому або підлітковому віці. Як норма, вірус Епштейна-Барр у більшості випадків викликає інфекцію, яка протікає безсимптомно або з легкими симптомами, проте в деяких випадках може призводити до серйозних захворювань, таких як інфекційний мононуклеоз, лімфома Беркітта, В-клітинна лімфома, назофарингеальна карцинома та хвороба Ходжкіна.
Потрапивши в організм, вірус може залишатися в ньому у «сплячому» стані протягом усього життя, періодично активізуючись при зниженні імунітету.